В 1957 році, після закінчення економічного факультету Київського Державного Університету ім..Т.Г.Шевченка, я була направлена в Кіровоград на роботу у торгово-економічний технікум, створений на базі торгової школи.

   Цього ж року директором новоствореного навчального закладу був призначений Микола Іванович Савчук, під керівництвом якого я і мала честь працювати викладачем політичної економії до самого виходу на пенсію.

   Багато добрих і теплих слів хочеться мені сказати цій заслуженій людині, в щоденному співробітництві  з якою пройшло все моє трудове життя.

   Працюючи викладачем і головою циклової комісії суспільних дисциплін, мені доводилося вирішувати з директором безліч поточних питань стосовно навчання студентів і особливо з виховання молоді, чому в нашому технікумі завжди приділялася особлива увага.

   Педагогічна нива – це досить тернистий шлях, але під началом Миколи Івановича у нас був створений злагоджений, потужний і здоровий колектив професіоналів-однодумців, якому завжди було під силу вирішувати  найскладніші завдання. І найголовнішою складовою цього успіху були, безсумнівно, високі ділові і людські якості нашого керівника. Вимогливість, дисциплінованість, чесність, висока гідність, у поєднанні  з мудрістю, доброзичливістю, справедливістю і почуттям гумору – ось ті головні риси характеру, завдяки яким Микола Іванович здобув беззаперечний авторитет у технікумі і далеко за його межами.

   Звичайно, на роботі були і проблемні моменти, але завжди поряд з нами була людина, яка власним прикладом демонструвала витримку і конструктив і яка завжди надавала свою дружню руку допомоги.

   Технікум Сая вже давно став найвідомішим в області коледжем, який дбайливо зберігає усі ті традиції, що були започатковані з ініціативи Миколи Івановича Савчука. Чистота і порядок у приміщеннях, урок як найвища святиня для викладача, виховання як підґрунтя навчання, хороша робота - гідний відпочинок, бездоганність ззовні – як продовження внутрішньої досконалості – ось неповний перелік тих принципових засад, які, з легкої руки Миколи Івановича, культивуються у Кіровоградському кооперативному коледжі економіки і права і сьогодні.

   І в радостях, і в життєвих негараздах  наш директор завжди був поряд. Справжня людина, загартована полум`ям Великої Вітчизняної війни, успішний керівник, педагог за покликанням – Вам доземний уклін і щиросердна повага від десятків колег і  тисяч випускників!

   З нагоди Вашого ювілею, Миколо Івановичу, я від щирого серця зичу Вам доброго здоров`я і душевного спокою! Нехай довго-довго горить Ваша зірка! Хай щастить Вам – наш Директор!

                                                                               Лілія Чорна, ветеран праці коледжу.